двотактність

1. Властивість або стан, що характеризується двома тактами, двома фазами або двома послідовними діями, що становлять повний цикл процесу (наприклад, у техніці про двигуни внутрішнього згоряння).

2. У музиці — метрична організація, властива двотіктному розміру; ритмічна побудова на основі двох тактів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |