дворик

1. Зменшувальна форма до слова “двір”: невеликий двір, обмежений простір між будинками або при будинку, часто в міській забудові.

2. Обмежена, часто внутрішня територія у комплексі будівель (наприклад, шкільний, дитячий, лікарняний дворик).

3. Урбаністичний простір для відпочинку, зазвичай благоустрійний, у межах житлової забудови (подвір’я).

Приклади вживання

Приклад 1:
Rh4-h8+ Kg8xh8 І тут підступний сотона, завонявши весь дворик сєро-углєро­ дом, вдруг перестрибнув слоном через коня і об’явив черговий шах: 2. Bh3-f5+ 129Перський монарх аж підстрибнув на своєму тапчані, уда­ рившись тюрбаном об многолєтню виноградну лозу, шо создавала мощну тінь, уют і взивала к поезії Хаяма.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Приклад 2:
З прихожої потрапляли у відкритий внутрішній дворик, а вже звідти — в інші приміщення. У дворик вели вниз сходинки, бо вважалося, що коли двір лежатиме вище за підлогу будинку, господиня в ньому командуватиме чоловіком.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Вiкно моєї кiмнати виходило з пiдвалу в невеличкий дворик, де стояла стара зелена альтанка. Я любила сидiти бiля нього й дивитися на клаптик голубого неба: воно було тут таке надзвичайне, нiби всю його радiсть природа сконцентрувала в цьому закутку.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |