дворецький

[dʋorɛt͡sʲkɪj] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Головний слуга в будинку або маєтку, який керує домашнім господарством, штатом прислуги та часто обслуговує за столом під час урочистих обідів або прийомів.

  2. (Історія) –

    Посадовець у князівських чи королівських дворах середньовічної Русі та деяких інших європейських держав, який відав господарськими справами двору (застаріле, історичне значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дворецький, р. дворецького, д. дворецькому, з. дворецького, о. дворецьким, м. дворецькім, к. дворецький

Синоніми & Антоніми

Більше записів