дворучний

1. Який виконується або призначений для виконання двома руками (зазвичай про знаряддя, інструмент, зброю).

2. Який тримають або контролюють двома руками; громіздкий, важкий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |