дворучний
[dʋorut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який виконується або призначений для виконання двома руками (зазвичай про знаряддя, інструмент, зброю).
-
Який тримають або контролюють двома руками; громіздкий, важкий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дворучний, р. дворучного, д. дворучному, з. дворучного, о. дворучним, м. дворучнім