двороторний

[dʋorotornɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Який має два ротори (обертові частини механізму, зокрема двигуна або гвинта).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двороторний, р. двороторного, д. двороторному, з. двороторного, о. двороторним, м. двороторнім

Більше записів