дворець

[dʋorɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    (істор.) Назва посади при дворі князя або короля в Київській Русі та середньовічних слов’янських державах, що відповідала сучасному міністру фінансів або скарбнику; особа, яка обіймала цю посаду.

  2. (Історія) –

    (істор.) Управлінська посада в запорозькому козацтві, військовий скарбник, який відповідав за фінанси та майно Війська Запорозького.

  3. (Історія) –

    (заст.) Велика адміністративна будівля, палац; також — будівля для публічних зібрань або розваг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дворець, р. дворця, д. дворцеві, з. дворець, о. дворцем, м. дворцеві, к. дворцю

Більше записів