двонескінченний
[dʋonɛskint͡ʃɛnnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(матем.) Такий, що має дві нескінченні межі або дві нескінченні грані; такий, що простягається до нескінченності в двох протилежних напрямках або має два нескінченні елементи.
-
(спец.) Такий, що характеризується подвійною, двосторонньою нескінченністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двонескінченний, р. двонескінченного, д. двонескінченному, з. двонескінченного, о. двонескінченним, м. двонескінченнім