двокореневий
[dʋokorɛnɛʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(У лінгвістиці) Такий, що має два корені в своїй морфемній структурі (про слово або основу).
-
(У ботаніці) Такий, що має два головних корені або два стрижневі кореневі відростки (про рослину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двокореневий, р. двокореневого, д. двокореневому, з. двокореневого, о. двокореневим, м. двокореневім