1. Який складається з двох комірок, має дві комірки (у біології, техніці тощо).
2. Який має два відділи, два сектори або призначений для двох різних цілей (про приміщення, конструкції, вироби).
двокомірковий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |