двокомірковий
[dʋokomirkoʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який складається з двох комірок, має дві комірки (у біології, техніці тощо).
-
Який має два відділи, два сектори або призначений для двох різних цілей (про приміщення, конструкції, вироби).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двокомірковий, р. двокоміркового, д. двокомірковому, з. двокоміркового, о. двокомірковим, м. двокомірковім