двокінцевий

1. Який має два кінці, дві крайні точки або дві вихідні/завершальні частини.

2. У техніці, біології та інших галузях: що має дві робочі, функціональні або конструктивні частини на протилежних кінцях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |