двокінцевий
[dʋokint͡sɛʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має два кінці, дві крайні точки або дві вихідні/завершальні частини.
-
У техніці, біології та інших галузях: що має дві робочі, функціональні або конструктивні частини на протилежних кінцях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двокінцевий, р. двокінцевого, д. двокінцевому, з. двокінцевого, о. двокінцевим, м. двокінцевім