двохопорний

[dʋoxopornɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (техн.) Такий, що має дві опори, дві точки опори або дві несучі конструкції (про механізми, споруди тощо).

  2. (авт.) Про систему підвіски автомобіля: така, в якій колесо кріпиться до кузова за допомогою двох поздовжніх важелів, що забезпечує стабільність і точне керування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двохопорний, р. двохопорного, д. двохопорному, з. двохопорного, о. двохопорним, м. двохопорнім

Більше записів