двохопорний

1. (техн.) Такий, що має дві опори, дві точки опори або дві несучі конструкції (про механізми, споруди тощо).

2. (авт.) Про систему підвіски автомобіля: така, в якій колесо кріпиться до кузова за допомогою двох поздовжніх важелів, що забезпечує стабільність і точне керування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |