двійник

[dʋijnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Той, хто дуже схожий на когось іншого зовнішністю, манерами, голосом тощо; людина, що має надзвичайну подібність з іншою.

  2. (Література) –

    У літературознавстві та фольклористиці — персонаж, що є ідентичним або майже ідентичним подвійником іншого персонажа, часто використовується як художній прийом для розкриття внутрішнього конфлікту, подвійності натури тощо.

  3. (Техніка) –

    У техніці та технологіях — точна або дуже близька копія, модель чи відповідник чогось; об’єкт, що повністю ідентичний іншому за характеристиками, призначенням або функціями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двійники, р. двійника, д. двійникові, з. двійник, о. двійником, м. двійникові, к. двійнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів