Значення
-
Історична назва розподілу награбованого майна між козаками або розбійниками, а також сам збір для такого розподілу.
-
Застаріла назва великого відкритого простору, площі, широкої долини або степу (частіше вживається у топонімах, наприклад, у назвах місцевостей).
-
У переносному значенні — безлад, метушня, галас, сутичка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дуван, р. дуван, д. дуван, з. дуван, о. дуван, м. дуван, к. дуван
Походження слова (Етимологія)
Слово «дуван» походить з тюркських мов, де воно означало «рада, збори». Через арабське посередництво (від перського «діван») воно потрапило в українську мову. Спочатку вживалося на позначення зборів козаків для розподілу здобичі, а згодом — і самого розподілу, паю. У сучасній українській мові це застаріле слово, що означає «розподіл, частина паю».