дурницею [durnɪt͡sɛju] Іменник Буква:Д ЗначенняПравопис Значення (рідк.) Те саме, що дурниця — нісенітниця, безглуздя, беззмістовна розмова або дія; дрібна, несуттєва річ. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. дурниця, р. дурниці, д. дурниці, з. дурницю, о. дурницею, м. дурниці, к. дурнице ←дурний дурно→
