1. (вульг.) Зад, сідниці; задній отвір тіла людини або тварини.
2. (перен., груб.) Про віддалене, глухе, незручне місце або кінець чогось.
3. (перен., груб.) Про складну, безвихідну ситуацію.
дупа
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Роз’їдемось — і дупа в квіти! Подивись, котрий номер на цьому будинку.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |