дунутися

1. (розм.) Різко, з силою вдаритися об щось або впасти, зазнавши удару.

2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, провалу; потрапити у неприємну ситуацію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |