думаючий
[dumɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Дієприкметник теперішнього часу від дієслова “думати”, що означає такий, який здійснює розумову діяльність, міркує, розмірковує або має здатність до мислення.
-
(У філософському та науковому контексті) Про людину або розумну істоту, що володіє свідомістю, здатністю до абстрактного мислення, аналізу та рефлексії.
-
(Переносно) Про механізми, системи або пристрої (наприклад, штучний інтелект), які імітують або відтворюють процеси, властиві людському мисленню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. думаючий, р. думаючого, д. думаючому, з. думаючого, о. думаючим, м. думаючім