1. (безособове дієслово) Виникати в свідомості як думка, уява; здаватися, вважатися. Виражає суб’єктивне сприйняття або припущення.
2. (розмовне) Бути предметом роздумів, обмірковування; мати намір щось зробити в результаті роздумів.
думатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |