духовний
[duxoʋnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Пов’язаний з душею, внутрішнім світом людини, з її розумовими, моральними, інтелектуальними та релігійними потребами, а не з матеріальними чи тілесними.
-
Пов’язаний з релігією, церквою, вірою, богослужінням; релігійний, церковний.
-
Притаманний творчій інтелігенції (про роль, призначення); пов’язаний з діяльністю у сфері культури, науки, освіти.
-
Застаріле: Пов’язаний з духовенством, що належить до нього.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. духовний, р. духовного, д. духовному, з. духовного, о. духовним, м. духовнім