духовно

1. Стосовно духовної складової людини, внутрішнього світу, моральних та інтелектуальних якостей; у сфері духу, а не матерії.

2. У релігійному розумінні: відповідно до вимог віри, церкви; у сфері релігійного життя та вірувань.

3. Перен. На високому моральному чи інтелектуальному рівні; пов’язано з тонким внутрішнім переживанням, осягненням.

Приклади:

Приклад 1:
До речі, долею судилося мені після смерти Сергія Івановича жити в його кабінеті на колишній Леніна, 84: його сестра Анастасія Іванівна, також бестужевка, як і моя , запропонувала мені переїхати до них (вона хотіла, щоб у кабінеті брата мешкала людина, духовно близька йому, а мені тоді не було де притулитися), і я прожила там з 1959 р. майже тридцять років. Пам’ятаю окремі засідання наукових гуртків і семінари, де ми потроху пробували (дуже несміливо, зрештою) якось формувати й формулювати власну думку.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Отже, характеризуючи природу економічних ресурсів, варто відзначити, що вона включає як матеріальну складову, так і нематеріальну (духовну), тобто те, що може збагнути тільки розум, що зумовлюється світоглядом, духовно–естеФ тичними властивостями, знаннями самої людини. Ще у XVIІІ сторіччі А. Сміт наголошував, що основою баФ гатства народів є “земля” та “праця”, які виступають “батькаФ ми” благ, що створюються у процесі виробництва.
— Котляревський Іван, “Енеїда”