1. Релігійна течія в християнстві, що виникла в Російській імперії у XVIII столітті, представники якої відкидали зовнішні церковні обряди, таїнства, священство та шанування ікон, вірячи, що Бог присутній у душі кожної людини.
2. Послідовники цієї релігійної течії, які часто зазнавали переслідувань та масово емігрували (зокрема до Канади) через відмову від військової служби та опір державній владі.