духоборець

[duxoborɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Релігія) –

    Представник релігійної течії «духоборів» (духоборців), що виникла в Російській імперії в XVIII столітті, яка відкидала церковні обряди, ієрархію та поклоніння іконам, вірячи в присутність Бога в душі кожної людини.

  2. (Соціологія) –

    У широкому вжитку — людина, яка активно бореться проти чогось, відстоює ідеї, часто з відтінком фанатизму або непримиренності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. духоборець, р. духоборець, д. духоборець, з. духоборець, о. духоборець, м. духоборець, к. духоборець

Більше записів