дугостійкість

[duɦostijkistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Дугостійкість — властивість електротехнічного обладнання, зокрема комутаційних апаратів, витримувати теплову та динамічну дію електричної дуги, що виникає під час розмикання струмоведучих частин, без пошкоджень, що перешкоджають його подальшій нормальній роботі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дугостійкість, р. дугостійкості, д. дугостійкості, з. дугостійкість, о. дугостійкістю, м. дугостійкості, к. дугостійкосте

Більше записів