дудочка

1. Зменшувальна форма до слова “дудка”: невеликий дерев’яний духовий музичний інструмент, зазвичай у вигляді трубки з отворами для регулювання висоти звуку.

2. Розмовна назва для будь-якого простого духового інструмента подібного типу, часто дитячої іграшки.

3. У техніці та побуті: порожниста трубка невеликого розміру, деталь механізму або пристрою, що має форму вузького циліндра (наприклад, дудочка для коктейлю).

4. У ботаніці: народна назва квітки або рослини, що має видовжену, порожнисту форму, схожу на трубку (наприклад, дудочки конвалії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |