дудко

1. Музичний інструмент, різновид сопілки або флейти, що виготовляється з дерева, очерету або іншого матеріалу.

2. Рідкісне прізвище українського походження.

3. (у розмовній мові) Звертання до чоловіка, часто з відтінком зневаги, іронії або фамиліярності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Перед від’їздом з Сяноку одвідав мене Федір Дудко, письменник, емігрант з Чернігівщини ще 20-х років. Жив він у Ост-роверхи під Сяноком і скористався з нагоди, щоб познайомитись.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |