дудка

Значення

1. (Мистецтво) –

   Народний духовий музичний інструмент, що має вигляд трубки з отворами для регулювання висоти звуку; різновид сопілки, флейти.

2. (Ботаніка) –

   Рідкісна назва рослини з роду первоцвіт (Primula), зокрема, первоцвіту весняного (Primula veris), що має порожнисті, дудчасті квітконоси.

3. (Ботаніка) –

   Розмовна назва для будь-якої порожнистої, трубкоподібної частини рослини (наприклад, стебла).

4. (Психологія) –

   Переносно: про людину, яка легко піддається впливу, не має власної думки (вживається в виразах на кшталт “грати на чиїйсь дудці”).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми