Дубітатив — у лінгвістиці: граматична категорія дієслова, що виражає сумнів, непевність або припущення мовця щодо дії або стану; форма або конструкція, що передає модальність сумніву.
Дубітатив — у логіці та філософії: поняття, судження або висловлювання, що має характер сумніву, ймовірності або гіпотетичного припущення, на відміну від асерторичного (ствердного) чи аподиктичного (достовірного) судження.