1. (розм.) Дуже сильно, інтенсивно (про дощ, зливу).
2. (розм., перен.) Дуже багато, у великій кількості (про щось, що ллється або сиплеться).
дубала
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Аж дибиться бажань нестерпна круча — пади сторч головою, дубала у діл у незглибимий. Скільки сну, і скільки Бог відміряв нам години — лечу у білі руки лебедини і потерпаю — раптом промину.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прислівник () |