дуаєн

[duɑjɛn] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (від фр. doyen — старійшина) Старший за віком або найдовіковіший член якоїсь групи, організації, установи, дипломатичного корпусу тощо; декан дипломатичного корпусу.

  2. (переносно) Старійшина, найавторитетніший представник у певній галузі діяльності, професії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дуаєн, р. дуаєна, д. дуаєнові, з. дуаєна, о. дуаєном, м. дуаєні, к. дуаєне

Більше записів