1. Філософський, науковий або загальнологічний принцип, що виходить з існування двох протилежних, нерозривно пов’язаних і часто взаємодоповнюючих початків, явищ або категорій (наприклад, добро і зло, матерія і свідомість, світло і темрява).
2. У математиці, фізиці та інших точних науках — властивість симетрії, коли дві різні моделі, структури або теорії виявляються еквівалентними або взаємозамінними при певному перетворенні (наприклад, дуальність хвиля-частинка у квантовій механіці).
3. У лінгвістиці — наявність двох основних форм або класів, що протиставляються (наприклад, дуальність однини та множини, хоча історично — окрема форма для позначення двох предметів).