дуалізація

[duɑlizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Процес утворення двоїни (двоїнного числа) в мовах, де вона раніше не існувала або була втрачена.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — розвиток або відновлення граматичної категорії двоїнного числа в системі відмінювання іменників, займенників, дієслів тощо.

  3. (Філософія) –

    У ширшому сенсі — набуття подвійного характеру, роздвоєння, формування двох протилежних або взаємодоповнюючих принципів, структур або станів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дуалізація, р. дуалізації, д. дуалізації, з. дуалізацію, о. дуалізацією, м. дуалізації, к. дуалізаціє

Більше записів