Значення
- (Техніка) –
Збірний іменник, що позначає набір дрюків — довгих, товстих палиць або жердин, які використовуються як проста зброя, для підтримки чогось або в якості сировини.
- (Лінгвістика) –
Розм. Про велику кількість довгих, незграбних предметів, схожих на палиці або жердини (наприклад, довгі ноги).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дрюччя, р. дрюччя, д. дрюччю, з. дрюччя, о. дрюччям, м. дрюччі, к. дрюччя