Древослів

Словник Української Мови

дробарка

[drobɑrkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Машина або технічний пристрій для подрібнення (дроблення) твердих матеріалів (каменю, руди, будівельних відходів тощо) на дрібніші фракції.

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва для кулемета або автоматичної зброї, що веде вогонь швидкими чергами (переносне значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дробарка, р. дробарки, д. дробарці, з. дробарку, о. дробаркою, м. дробарці, к. дробарко

Більше записів