1. Невеликий, несуттєвий предмет, річ, явище або обставина; дрібна деталь, незначна подробиця.
2. (у математиці) Число, що складається з однієї або кількох частин одиниці; дріб.
Словник Української Мови
Буква
1. Невеликий, несуттєвий предмет, річ, явище або обставина; дрібна деталь, незначна подробиця.
2. (у математиці) Число, що складається з однієї або кількох частин одиниці; дріб.
Приклад 1:
Але це дрібниця. У той же час і в тому ж місті проводиться ще одна прецікава акція — така собі напівтаємна конференція трансконтинентальних мафійних структур, але, як це й буває завжди, саме під виглядом нібито конференції по боротьбі з мафійними структурами.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”