1. Відчувати роздратування, досаду, втрачати спокій через якісь неприємні обставини, чиюсь поведінку або слова; сердитися, злитися.
2. (розм.) Ставати нервовим, нетерплячим, втрачати рівновагу через тривалий або нав’язливий вплив чогось; нервувати.
дратуватися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не треба так дратуватися, — затримав він руку Івана Семеновича й обережно звів його з ґанку. — А вона не раз питала: що це не видно вашого принципала, — солодким шепотом звірив він високим грудневим зорям.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |