Словник Української Мови
Буква
1. Процес набуття повної стиглості, зрілості (про плоди, зерно, овочі тощо).
2. Досягнення певного ступеня розвитку, повноти, завершеності; становлення.
3. У медицині та біології — процес розвитку та формування організму, його частин або окремих клітин до стану функціональної та морфологічної зрілості.
Приклад 1:
Воно, те розуміння, й лишилося в мені, і природно трансформувалося у процесі дозрівання та прозрівання, коли жорстко відкрилася правда історії, реальні парадокси і гримаси втілення «книжних» ідеалів, і набуло якісно інших характеристик. Однак ті моральні константи десь на споді, у підґрунті — лишилися.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”