Значення
- (Біологія) –
Стан, коли щось (фізично, розумово, духовно) досягло повного розвитку, завершеності; період такого стану.
- (Психологія) –
(Перен.) Емоційна, психологічна та моральна зрілість людини, що характеризується розумінням себе та життя, відповідальністю, стійкістю поглядів.
- (Біологія) –
(Спец.) Стан плодів, насіння, органів рослин або продуктів (наприклад, сиру, вина), коли вони набули всіх властивих їм споживних якостей в результаті завершення природних біохімічних процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дозрілість, р. дозрілості, д. дозрілості, з. дозрілість, о. дозрілістю, м. дозрілості, к. дозрілосте