Словник Української Мови
Буква
1. (над ким-, чимсь) Бути розташованим вище за щось, височіти, підноситися над чимось; переважати розмірами, висотою.
2. (над ким-, чимсь) Мати перевагу, панувати, домінувати в якомусь відношенні (про силу, владу, авторитет тощо).
3. (кому, чому) Підкорятися, коритися, слухатися когось або чогось; діяти згідно з чиєюсь волею, вимогами.
4. (над ким-, чимсь) Застаріле значення: бути обов’язковим для когось, належати комусь за правом або звичаєм.
Приклад 1:
І «Міф про коза0 ка Мамая», і «Ладі і Марені» — власне, цілу«Невольничуму зу »: тоді стане видно, що в ув’язненні з поетом сталося, по суті, те саме, що оце щойно з тобою, тільки в не до порівняння драма0 тично укрупненому, дольовому, кармічному масштабі — сило0 міцьвирванийізсвогосоціальногочасу,«зе0ка»Калинецьпро0 сто відсунув його, як «пустушку», що враз перестала «довліти дневі» своєю злобою, — і поплив за часопотоком Дзвінкової Пані, в якомувсе, що записано в КнигуЖиття, тисячоліттями зберігається незмінним. В цій Книзі поет із княжим іменем за0 лишив і свої письмена.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”