довговухий

[doʋɦoʋuxɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Який має довгі вуха (про тварин, зокрема про зайця, кролика, осла тощо).

  2. Переносно: про людину з великими або відтопіреними вухами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довговухий, р. довговухого, д. довговухому, з. довговухого, о. довговухим, м. довговухім

Більше записів