1. Який має довгі руки (про людину, тварину).
2. Переносно: здатний легко і вправно робити щось руками, майстерний у ручній роботі.
довгорукий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А довгорукий, лиховісно притупуючи і пританцьо вуючи, завів своїм недобрим фальцетом приблизно таке: У всіх живих є право на добро, Всяк знає свій параграф і графу. Один лиш я — ножаку під ребро!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
В кутку пiдпирав стiни високий Семен Мажуга, з запалими грудьми та довгорукий, весь як складаний ножик. Вiн тiльки й жив з того, що на клишоногiй кобилi возив євреїв на вокзал.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Голови по кутках закивали, а довгорукий Мажуга на знак повної згоди, складався i розкладався, неначе ножик. — А як пан не пристане?
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |