довгополий

1. Який має довгі пола (про одяг).

2. Який носить довгополий одяг (про людину).

Приклади вживання

Приклад 1:
На йому був новий синій довгополий сіртук з великими ґудзиками й ряба жилетка. Шия була зав’язана чорною блискучою шовковою хусткою, з-під котрої розлягались широкі білі викладчасті комірчики, неначе великі вуха.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: прикментик () |