довбаний

[doʋbɑnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (розм., груб.) Такий, що викликає сильне роздратування, досаду або злість; клятий, проклятий.

  2. (вульг.) Використовується як лайливий інтенсифікатор для посилення виразу негативних емоцій щодо предмета чи явища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довбаний, р. довбаного, д. довбаному, з. довбаного, о. довбаним, м. довбанім

Більше записів