Значення
- (Загальне) –
Процес додавання, доповнення або нарощування чогось до вже існуючого, щоб зробити це повним, достатнім або задовільним; завершальне укомплектування.
- (Техніка) –
У технічних та технологічних контекстах — додавання необхідних компонентів, модулів або функцій до базової версії пристрою, системи або програмного забезпечення для надання їй повної функціональності або підвищення її характеристик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доустатковування, р. доустатковування, д. доустатковуванню, з. доустатковування, о. доустатковуванням, м. доустатковуванні, к. доустатковування