Процес завершення упорядкування чого-небудь, приведення до остаточного, повного порядку; додаткове, остаточне упорядкування.
Результат такого процесу; стан, коли щось повністю впорядковано.
доупорядкування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |