доупорядкування

[douporjɑdkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Процес завершення упорядкування чого-небудь, приведення до остаточного, повного порядку; додаткове, остаточне упорядкування.

  2. (Лінгвістика) –

    Результат такого процесу; стан, коли щось повністю впорядковано.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доупорядкування, р. доупорядкування, д. доупорядкуванню, з. доупорядкування, о. доупорядкуванням, м. доупорядкуванні, к. доупорядкування

Більше записів