Значення
-
Такий, що потребує додаткового упорядкування або може бути упорядкований повністю, до кінцевого стану.
-
(У математиці, інформатиці) Такий, що стосується частково впорядкованої множини, яку можна розширити до повністю впорядкованої.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доупорядковуваний, р. доупорядковуваного, д. доупорядковуваному, з. доупорядковуваного, о. доупорядковуваним, м. доупорядковуванім, к. доупорядковуваний