Значення
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — процес або результат втрати наголосу на останньому складі слова, що призводить до зміни його ритмічної структури.
- (Література) –
У поетиці та віршознавстві — навмисне послаблення або усунення метричного наголосу в кінцевому складі віршового рядка, що створює ефект ритмічного “затухання”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доциміляція, р. доциміляції, д. доциміляції, з. доциміляцію, о. доциміляцією, м. доциміляції, к. доциміляціє