1. У лінгвістиці — процес або результат втрати наголосу на останньому складі слова, що призводить до зміни його ритмічної структури.
2. У поетиці та віршознавстві — навмисне послаблення або усунення метричного наголосу в кінцевому складі віршового рядка, що створює ефект ритмічного “затухання”.