дотліваючий

1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “дотлівати”) Такий, що повільно горить без полум’я, продовжує тліти, обвуглюватися; ледве помітно горючий.

2. (переносне значення) Такий, що слабо виявляється, триває в приглушеній, латентній формі; не затухаючи повністю (про почуття, конфлікт, процес тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |