1. Повільно горіти без полум’я, лишаючи попіл або жар; тліти до кінця, до повного згоряння.
2. Перен. Повільно слабшати, затухати, але ще не зникати повністю (про почуття, явище, стан).
Словник Української Мови
Буква
1. Повільно горіти без полум’я, лишаючи попіл або жар; тліти до кінця, до повного згоряння.
2. Перен. Повільно слабшати, затухати, але ще не зникати повністю (про почуття, явище, стан).
Відсутні