достоєвський

1. (Федір Михайлович Достоєвський, 1821–1881) — видатний російський письменник, мислитель і публіцист, класик світової літератури, автор романів «Злочин і кара», «Ідіот», «Брати Карамазови», «Біси», для творчості якого характерні філософська глибина, аналіз психології та моральних дилем людини.

2. (переносно) — про літературний стиль, атмосферу або психологічний тип, що нагадують твори Ф. М. Достоєвського своєю напруженістю, драматизмом, роздвоєністю, самокопанням або екзистенційними пошуками.

3. (у словосполученнях) — що стосується життя, творчості або ідей Ф. М. Достоєвського (наприклад: достоєвська персона, достоєвський сюжет).

Приклади вживання

Приклад 1:
27 Достоєвський Ф. 77 Доценко 41, 243 Драгоманов М.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
I лежить в просторах цiле провалля вiкiв, i Достоєвський, i Рафаель, i глибина глибин. А в домi за раднаргосом жила з Веронiкою Христина (робiтниця, бабуся).
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: t.d. () |