1. Який стосується імені, пов’язаний з іменем (особи, місця, предмета тощо).
2. Який має гідне, славне ім’я; прославлений, знаменитий.
достоіменний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується імені, пов’язаний з іменем (особи, місця, предмета тощо).
2. Який має гідне, славне ім’я; прославлений, знаменитий.
Відсутні